- уособлений
- [уосо/блеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
уособлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уособити. || уосо/блено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
уособлений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
інкарнований — а, е. 1) Утілений, уособлений. 2) мед. Загоєний … Український тлумачний словник
сам — рідше сами/й, сама/, само/ і саме/; мн. сами/ і самі/; займ. означ. 1) Уживається з ім. чи особ. займ., вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом чи об єктом дії, стану. || Уживається для більшої конкретизації, вирізнення особи чи … Український тлумачний словник
упостатнений — (230) уособлений, персоніфікований, пор. пол. upostaciowany; [MО,VI] … Толковый украинский словарь